Toyota Land Cruiser Prado: 2.8-литровый двигатель прогресса

На тесті у нас Toyota Land Cruiser Prado 2020 року, і зовнішні його зміни не претендують навіть на статус рестайлінгу. А ось доопрацювання в дизельному двигуні 2.8 настільки цікаві і маловідомі, що стали для нас головним приводом знову поговорити про цю модель.

Я розповім про нове покоління дизельного мотора 1GD і про те, що в ньому змінилося. Ми з'ясуємо, куди пропала система AdBlue, наскільки динамічно став тепер дизельний Land Cruiser і чим за це доведеться платити. Обговоримо, завдяки чому Prado тепер будуть трохи рідше викрадати, і поговоримо про його надійності. А ще розберемося, чому в тестовому позашляховику мотор видає 200 л. с., а в пікапі Hilux - 204. А ще згадаємо систему KDSS. Що ж це насправді таке і наскільки часто ця система ламається? Чи виправдана вона, або Prado без неї все ж їде краще?

Toyota Land Cruiser Prado вид спереду

Ну, і якщо ви раптом взагалі не особливо уявляєте, що таке Prado 150, а читати про моторах вам не цікаво, переходите на наш красивий і не нудний огляд цього позашляховика в Намібії. Там і про самому Prado, який ми закопували і перевертали, і про вулканах, аборигенів, кораблях-примар, ловлі акул ... Словом, багато про що.

Цього разу я вирішив змінити весь порядок подачі тесту, і своє фінальне думку озвучу прямо зараз. Тим більше що за останні десять років воно практично не змінилося, як, власне, і сам Prado. Я як і раніше вважаю, що це спецтехніка, яку Toyota вже багато років «зачісує» і досить успішно продає: і тим, кому це дійсно потрібно, і тим, хто шукає кросовер для міста.

Лінь читати? Дивіться відео-тест позашляховика Toyota LC Prado 2020:

І так, якщо крім міста вам постійно доводиться їздити по бездоріжжю або по поганому дорожньому покриттю, кращого вибору за ці гроші у вас немає. На сьогодні Прадо вдаліше всіх примудряється комбінувати ці можливості, залишаючись і відмінним рамним позашляховиком, і - так-сяк - міським люксовим авто.

Для порівняння, Land Cruiser 70, який все ще виробляється, набагато більш прохідний і «неубіваемий», але в місті він просто нестерпний. А Land Cruiser 200, навпаки, набагато комфортніше, але для off-road зовсім не годиться. Єдина порівнянна з Prado модель на нашому ринку - Mitsubishi Pajero Sport, та й то - з застереженнями.

Toyota Land Cruiser Prado фари і бампер

Але якщо дивитися правді в очі, то при використанні Прадо виключно в місті і для подорожей він миттю перетворюється в стару, труську і нудну віз. І не йде ні в яке порівняння з Touareg або тим же Highlander - ні по комфорту, ні по оснащенню, ні за характеристиками. Виправдати вибір Prado в цьому випадку можна тільки ціною володіння. Купити цей позашляховик новим і продати його через три роки і 100 тис. Км обійдеться не дорожче, ніж який-небудь KIA Sportage.

Так що Prado - це в першу чергу про прагматичний вибір. Про вибір заощадити і не витрачати час на гарантійні ремонти, програючи при цьому в комфорті, дизайні, матеріалах і сучасній електроніці.

Зовнішній дизайн

Із змінами в зовнішньому оформленні Прадо все просто. Тойота «Зачерне» чергову свою модель: чорні диски, темний хром на решітці і багажнику, затемнені фари і ліхтарі, чорні молдинги, дзеркала, решітка і накладки навколо противотуманок.

Спідниці бамперів вже входять в найдорожчу комплектацію Premium. А black-оформлення доступно тільки для автомобілів з 4.0-літровим бензиновим мотором і для двох найбагатших комплектацій дизеля (Prestige і Premium). І так, можна нескінченно жартувати про чорному на чорному, але саме Prado все це, схоже, до лиця.

Toyota Land Cruiser Prado вид збоку

Тестовий автомобіль - в комплектації Premium за 65 тис. Доларів (на момент написання тесту - InfoCar.ua). Так, за ці ж гроші можна придбати дизельну версію Land Cruiser 200. Ну, а вхідний же поріг для Prado - 42 тис. Стільки попросять за позашляховик з відмінним (але бензиновим) 4.0 V6 серії 1GR в комплектації «Урожай-ні-пішов» Edition .

Інтер'єр

Головним і мало не єдиною зміною в салоні є нова мультимедійна система. Дисплей став більше на один дюйм (тепер - 9-дюймовий), а інтерфейс оновився до версії MM'19. Все дійсно працює швидше, приємніше, та й виглядає більш сучасним. Тобто як в кінці нульових, а не на початку. Але це і не важливо, тому що мультимедіа підтримує тепер Apple CarPlay і Android Auto.

Toyota Land Cruiser Prado салон

Мабуть, пандемія злегка омолодила аудиторію бренду, і тому тут більше немає ні входу для CD-дисків, ні AUX. Залишається тільки сподіватися, що в наступному рестайлинге (років так через п'ять) додадуть ще один USB-порт. Ну, або два. Тому що одного в 2020 році як-то замало.

Мотор 1GD

Але головною родзинкою оновленого Prado є те, що сюди вперше поставили друге покоління мотора 1GD-FTV 2.8 з масою дуже цікавих доробок. Про яких вам навряд чи розкажуть у дилера. У кращому випадку вам скажуть, що тут встановлено такий же мотор, як в оновленому Hilux. Що не є правдою: в Україні мотори на цих автомобілях відрізняються. Але щоб все це краще зрозуміти, давайте для початку поговоримо про серію моторів GD в загальному.

До 2015 року на Prado 150 ставилося зовсім інший дизельний мотор - 3.0-літровий, серії KD (випускається Toyota з 2000 року). Стояв цей двигун ще на Prado 120, а також на Hilux, Hiace, Fortuner і 4Runner. Незважаючи на, здавалося б, досить передові на початок 2000-х технології Common Rail і турбіну VGT, мотор цей зірок з неба не хапав.

Toyota Land Cruiser Prado мультимедійна система

Він був дуже гучним і вібронагруженностью, не забезпечував гідної динаміки і в парі з п'ятиступінчастою АКПП занадто багато споживав, а тому не проходив навіть за нормами Euro 5. На додачу до цього 1KD час від часу видавав власникам сюрпризи у вигляді прогарів і тріщин в алюмінієвих порушених .

І в 2015 році представники Toyota сказали: «Досить, пора подумати про екологію!» Хоча ми-то знаємо, що на складах просто закінчилися вироблені мотори 1KD-FTV. Тоді на арену вийшла абсолютно нова серія GD в складі двох чотирициліндрових агрегатів: нашого 1GD об'ємом 2.8 л і його «недорасточенной» копії 2GD об'ємом 2.4 л.

Принципово по своїй будові від серії KD ці мотори не особливо відрізнялися: все той же чавунний блок, турбіна із змінною геометрією (вже другого покоління), інтеркулер і балансирні вали. Але все було потроху доопрацьовано.

В результаті мотор дійсно став набагато тихіше, та й витрата зменшився на кілька літрів, що дозволило відразу ж помістити цей агрегат в норми Euro 5, а пізніше - навіть в Euro 6, додавши систему AdBlue. Мотор був відносно безпроблемним, а дрібні недоліки Toyota дуже швидко усувала сервісними і відкличними компаніями. Про яких ми сьогодні ще поговоримо.

Toyota Land Cruiser Prado селектор АКПП

Але при всіх цих поліпшень, незважаючи на невелике збільшення заявлених характеристик потужності і моменту, незважаючи на нову шестиступінчасту коробку, їхати з цим мотором Prado якось краще і не став.

Показник розгону до 100 км / ч був заявлений на рівні 12.7 с, а в нашому ж тесті п'ять років тому в ідеальних умовах найкращим результатом, що він показав з двох педалей, був розгін за 11.8 с. І це навіть трохи гірше, ніж Prado з минулим мотором KD, який в 2013 році ми розігнали за 11.6 с. Причина крилася в переході на Euro 5 і Euro 6, які робили показники потужності і моменту чисто номінальними і не дозволяли їх повноцінно використовувати.

Цю «проблему» вирішували майстра чип-тюнінгу. Норми «відкочували» аж до Euro 2 і піднімали потужність по Stage 1 десь до 200-220 л. с., а момент - до 500-550 Нм. Тобто до тих параметрів, які ми маємо сьогодні з заводу. Що, до речі і підводить до помилкових висновків про те, що оновлений мотор відрізняється тільки прошивкою. Такі автомобілі, звичайно ж, диміли і спотворювали статистику надійності мотора, але, потрібно визнати, з двох педалей розмінювали першу "сотню" досить швидко - секунд за 10.

Мотор 1GD v2

Але в 2020 року Toyota збирає в кулак весь накопичений за п'ять років досвід, приправляє його прихованими образами за нескінченні глузування і знущання і починає випускати мало не новий мотор. Скромно зберігши при цьому колишній індекс мотора «1GD-FTV» і лише вказавши нові показники: 204 л. с., 500 Нм і розгін до 100 км / год за (увага!) 10 с.

У підсумку більшість помилково побачило тут лише роботу настройщиків, в той час як працювали тут перш за все інженери-механіки. Адже лише програмно підняти характеристики мотора без шкоди за рівнем викидів неможливо.

На сьогодні представлені дві версії цього оновленого мотора: під Euro 5 і Euro 6. При цьому, що незвично, обидва доступні на нашому ринку. Але давайте по порядку, щоб не заплутатися.

Toyota Land Cruiser Prado двигун

Перше, що зробили японці, це поставили сюди збільшену і, що важливо, посилену турбіну на підшипниках з додатковим контуром охолодження в корпусі. До того ж вони вирішили відмовитися від вихрових заслінок у впускному колекторі. Відповідно, впускний колектор тепер буде не так швидко забиватися сажею від EGR, і чистити його буде трохи простіше.

Другий глобальної доопрацюванням була система подачі палива. Форсунки - як і раніше електромагнітні, але тепер кожна з них - зі своїм датчиком температури і тиску для більш точного налаштування. А максимальний тиск подачі палива збільшено з і так чималих 230 МПа до 250 МПа, що для японських дизелів - взагалі нонсенс. Правда, нескладно здогадатися, що дешевше і надійніше ці форсунки навряд чи стануть.

Збільшений тиск наддуву і подачі палива - це добре, але як бути з навантаженням і нагріванням? Тут також були зроблені поліпшення. Змінили форму камери згоряння і завдали нової теплоізоляційне покриття на поршень. Також допрацювали форму блоку циліндрів, канали охолодження і їх герметичність, прокладку блоку і власне саму ГБЦ. Тут тепер встановлюють двоступеневий масляний насос для зниження навантаження на нього при малих обертах мотора. І це далеко не повний список доробок. Тобто перед нами - майже що новий двигун.

Euro 5 і Euro 6

Тепер же - найцікавіше. Крім як збільшити віддачу і поліпшити економічність, стояла ще одна задача - поміститися в нові норми викидів Euro 6d.

Toyota Land Cruiser Prado колесо

Для цього збільшили ємність бака AdBlue, додали датчик твердих частинок і - що найбільш важливо - встановили новий для цього мотора, більш ефективний тип інтеркулера - рідинний.

Але для країн, де обмеження викидів автомобілів не настільки жорсткі, новий інтеркулер не ставлять. А заодно і система AdBlue для них не передбачена. А ту потужність, яку недоотримали без рідинного інтеркулера, все ж «вичавили», але вже програмно, на шкоду еконормам. Так що на даний момент ми маємо дві версії оновленого мотора 1GD: під Euro 5 на 200 л. с. і під Euro 6 на на 204 л. с. .

Причому різниця в потужності виникає зовсім не через реальної різниці в віддачі мотора, а через те, що головним ринком для моторів Euro 5 є Росія зі своїм поборами - саме для цієї країни мотор просто дефорсировали за кількістю «коней», хоча момент залишився колишнім. У нас податку немає, але ринок не такий вже великий, тому спеціальну прошивку під нас японці вирішили не писати.

Так і вийшло, що оновлений Prado для України відповідає лише нормам Euro 5, і в нього більше не потрібно лити AdBlue. При цьому пікап Hilux в Україну прийшов в європейському виконанні на 204 сили і з Adblue.

Динаміка

Після зміни мотора ми маємо не просто збільшення пікових значень моменту і потужності, але також і дуже істотне розширення їх «полиць». Ось чому відчуття від динаміки і власне сам приріст цієї динаміки на «новому» Прадо непропорційно вище, ніж приріст номінальних показників.

Toyota Land Cruiser Prado в місті

На жаль, сльота і зимова гума не дозволили нам зробити точних вимірів, тому для більш об'єктивних висновків ми вирішили порівняти в однакових умовах тестовий Prado з дорестайлингового. У цьому випадку нас більше цікавить саме дельта.

При старті з двох педалей різниця в розгоні до 100 км / ч склала рівно 2 секунди: 11.2 с і 13.2 с. З одного боку, 2 секунди - це дуже багато, і такий показник підтверджує реальний приріст потужності, з іншого ж - представники бренду обіцяли різницю майже в 3 секунди. Але тут все-таки потрібно враховувати, що дорестайлінговий Prado з порівняння вже був повноцінно обкатаний, а наш же - практично без пробігу. Для тойотовськіх дизелів це важливо, і не виключено, що тисяч через п'ять цей Prado буде розганятися ще швидше.

Надійність

Лагодити Toyota дешевше, ніж KIA. Причому навіть якщо використовувати оригінальні запчастини. Така-от у бренду політика, і вона не може не радувати. Питання в іншому: а як часто позашляховик доведеться лагодити?

Найчастішим зауваженням, яке можна почути від механіків, які займаються моторами Prado, є прогар поршнів. У тому числі і на пробігах до 100 тис. Км. Але при подальшому уточненні з'ясовується, що всі ці відгуки стосуються попереднього трилітрового мотора 1KD, а на 2.8-літрових моторах така проблема не зустрічається (інформацію все ж потрібно фільтрувати). Найбільш ж поширена проблема, яка зустрічалася на моторі GD, це проблема з пропаленням фільтр сажі DPF.

Toyota Land Cruiser Prado поведінка на дорозі

Фільтр цей представляє керамічний блок з дрібними отворами, на стінках якого повинна накопичуватися та сама сажа. І коли сажі там настільки багато, що датчики, встановлені до і після фільтра, фіксують велику різницю, фільтру потрібна регенерація у вигляді запису - під високою температурою велика частина сажі вигорає.

Коли мотор працює на високих оборотах (наприклад, при їзді по трасі), сажа вигорає і без стороннього втручання. Але при тривалій експлуатації автомобіля виключно в місті комп'ютер приймає рішення запускати процес запису примусово. Займає цей процес хвилин п'ять.

У цьому Land Cruiser у вихлопній системі перед фільтром сажі варто форсунка низького тиску, яка впорскує туди паливо. Так ось, на перших версіях прошивки були неоптимально прописані всі умови запуску запису, і у багатьох власників фільтр так і не очищався. На приладовій панелі вибивало помилку: бігом до дилера, і там вас почистять. Приємного мало. У 2017 році прошивку оновили, але за певних умов експлуатації і це не допомагало. І тому з 2018-го на Прадо почали встановлювати кнопку запуску примусового запису. В оновленому же позашляховику 2020 року, як кажуть, алгоритм регенерації додатково допрацювали, і проблем бути вже точно не має.

Іншою відомою проблемою є потрапляння дрібного пилу через фільтр під впуск, що призводить до забивання датчик витрати повітря: автомобіль думає, що задихається, і потужність падає. Вирішується це завдання простий чищенням MAF-сенсора, що можна зробити самому, відкрутивши під капотом два гвинтика.

Toyota Land Cruiser Prado кнопка примусового запису фільтр сажі

Також відомі окремі сервісні кампанії по виходу з ладу датчика дрібних частинок, по заміні ненормально зношених розподілвалів, по засміченню тієї самої форсунки запису фільтра. І навіть був один великий відгук Prado, зібраних в Японії з березня по червень 2019 року. Завод засумнівався, чи щільно затиснув хомутом паливну трубку від ТНВД до рампи, і чи не буде виставлена ??паливо .... Але жоден позашляховик не згорів, і майже всі хомути підтягнули.

Ну, і окрема тема - це засмічення впускного колектора і самого клапана EGR сажею з вихлопу. Стосується це не тільки Prado і не тільки самого EGR. Якщо зовсім коротко, то пора вже зрозуміти і прийняти, що колектор стає схожим на пряму кишку чупакабри не у всіх і не завжди. Сажа починає збиратися не сама по собі, а в співдружності моторним маслом, якого в впуску (як і в вихлопі) бути не повинно. Подумайте про це, коли вам в черговий раз запропонують вирішити цю та всі інші проблеми світу «простим відключенням» EGR.

Звичайно ж, все, що ми зараз обговорили, стосується дорестайловий версії мотора 1GD, і чим нас здивує оновлений мотор, поки можна тільки гадати. З одного боку, в більшості випадків, коли японці щось допрацьовують, це до добра. З іншого - те саме підняття тиску в паливній рампі і нові, більш складні форсунки злегка бентежать. Тому що і старі коштують чимало, і, буває, не витримують нашого палива. Це ж стосується нової турбіни, яка повинна бути посиленою і краще охолоджуватися, але хіба мало ...

І остання - головна - проблема Prado (як і всіх Toyota) полягає в тому, що більшість власників сприймають цей автомобіль як «неубіваемий» танк, який або взагалі не треба обслуговувати, або з яким можна беззастережно покластися на послуги сервісменов.

Протиугінна система

Серед нововведень цього «рестайлінгу» є і ще одне, про який мало хто згадує: в електронний ключ додали датчик руху для захисту від угону за допомогою ретранслятора.

Як працює система Keyless (або Smart Entry)? Ваш ключик постійно випромінює слабенький сигнал. який автомобіль приймає і, коли ключ поруч, дозволяє відкрити двері дотиком руки. А коли ви відходите від автомобіля хоча б на три метри, він вже не «бачить» ключ.

Toyota Land Cruiser Prado електронний ключ

Що роблять викрадачі? Коли ви припаркувалися, один з них залишається чекати близько авто, а другий йде за вами в супермаркет або ресторан зі спеціальним пристроєм в сумці. Воно зчитує сигнал ключа в вашій кишені і передає цей сигнал іншому приладу у другого викрадача біля вашого автомобіля. Той самий другий прилад і «прикидається» вашим ключем.

Ще в минулому році Toyota почали встановлювати в ключ датчик руху, і якщо ключ не рухається, він не передає сигнал. Відповідно, його не можна вважати. Що це дає?

Наприклад, якщо ви прийшли додому і поклали ключ на тумбочку, викрадачі, підійшовши до дверей квартири або стіні будинку, за допомогою потужної антени все одно не вважають сигнал. Це дійсно хороша ідея, яка унеможливить викрадення ретранслятором в окремих ситуаціях. Хоча, звичайно, і не панацея.

KDSS

У теорії ідея підвіски з KDSS (Kinetic Dynamic Suspension System) геніальна. У чому вона полягає? Замість однієї зі стійок стабілізатора спереду і ззаду по лівій стороні автомобіля ставляться гідроциліндри з поршнем всередині. Циліндри з'єднані трубопроводами з блоком клапанів і гідроакумуляторами. Так що KDSS може змінювати жорсткість поперечної стабілізації - збільшувати її на рівній дорозі для зменшення крену і зменшувати на нерівній, щоб їхати було м'якше. Наприклад, в німецькому автопромі ту ж роль виконують активні стабілізатори з актуатором посередині (як в новому Touareg).

Toyota Land Cruiser Prado підвіска KDSS

Друга функція KDSS - можливість на серйозному бездоріжжі збільшувати артикуляцію підвісок за рахунок перетікання рідини між осями: навантажене переднє колесо може як би виштовхувати заднє вивішене (або навпаки), що забезпечує дійсно хороший зачіп.

Третя її особливість полягає в тому, що вона бере на себе частину дрібних вібрацій і не передає їх на кузов (як і будь-яка інша гідравлічна система).

Встановлюється ця система на Lexus GX (ще з початку 2000-х), на Land Cruiser 200 без гідропідвіска і на Land Cruiser 150 в найдорожчих комплектаціях. І в теорії система повинна радувати всіх власників. Але виходить так не завжди. Все тому, що вона не позбавлена ??недоліків.

На не дуже рівних дорогах система робить автомобіль дуже жорстким і трясіння. Її регулярно потрібно перевіряти і обслуговувати, тому що якщо цього не робити, ремонт обходиться дорого (за регламентом - так взагалі відразу заміна, при цьому циліндр обійдеться мінімум в 700 доларів, задній - мінімум 360 доларів).

Головними причинами виходу її з ладу є постійні навантаження і корозія під впливом реагентів. Крім того, система автономна, і коли порушується її баланс, автомобіль може істотно перекосити (при цьому перекіс на 2 см за регламентом вважається нормою). Та й не варто забувати, що гідроциліндри KDSS досить важкі, і в той же час вони відносяться до непідресореним масам, яких у Land Cruiser і так забагато.

На бувалих автомобілях є навіть практика видалення цієї системи. Так що логічним є запитання: «Встановлювати її, або краще нехай позашляховик буде укомплектований звичайними стабілізаторами? Чи варті її «приємності» описаних неприємностей? »

Toyota Land Cruiser Prado сайлентблок стабілізатора

По-перше, Toyota в плані формування комплектацій - це вам не VAG, і відмовитися від неї в найдорожчих комплектаціях можна. А по-друге, якщо в основному використовувати автомобіль в місті і не лінуватися обслуговувати, то користі від неї набагато більше, ніж проблем - з KDSS Prado дійсно краще управляється. З іншого боку, якщо ви звикли переміщатися дуже повільно, а перед поворотами гальмувати в нуль, KDSS вам точно не треба, і на звичайних стабілізаторах буде комфортніше.

Підсумок

Prado на сьогодні - один з кращих автомобілів для стабільно поганих доріг. І загальновизнано - найнадійніший на ринку. Але через це позашляховик не варто обожнювати і вже тим більше - забувати обслуговувати.

А що стосується «рестайлінгу» 2020 року, його головним досягненням є модернізований двигун і - відповідно - поліпшена динаміка позашляховика. Все інше - дрібниці.