Honda Civic: шукаємо оновлення десятого покоління та згадуємо історію моделі.

Honda Civic без перебільшення можна назвати легендарним автомобілем, адже минулого року модель відзначила 50-річний ювілей, а за ці роки змінилося вже одинадцять поколінь!

Honda Civic з'явилася в 1972 році і створювалася з прицілом на ринок США, де компактні, а головне економічні автомобілі ставали все більш популярними. Тому компактний, легкий тридверний (а спочатку навіть дводверний, тому що кришка багажника відчинялася без скла) хетчбек сподобався американцям.

Він оснащувався двигуном 1.2 (50 к.с.), механічною або автоматичною коробкою передач на вибір та невеликим списком опцій, і що важливо - був доступним! Тому на нову модель звернули увагу також і в Європі, назвавши її гідним суперником. Початок був покладений, і з того часу Honda Civic стала масовою, популярною, а також допомогла Honda увійти до списку світових автогігантів.

Друге покоління з'явилося наприкінці сімдесятих: розширилася гама кузовів, силових агрегатів та перелік обладнання. Саме тоді з’явився кузов седан. Розширилася географія виробництва Сівіків та їх ринок збуту. У третьому поколінні модель стає глобальнішою, а лінійка кузовів серйозно переглянута.

У Civic 1983 гамма кузовів крім класичних седана та універсала включала ще два цікаві варіанти: компактне дводверне купе CRX і гібрид універсала і компактвена Shuttle/Wagon. Згідно з модою тих років дизайн моделі суцільно складався з прямих і кутастих ліній, але вже до четвертого покоління, що вийшло в 1987 році, вони стали округлятися.

Honda Civic виріс і досить сильно перетворився технічно. Тут була задня підвіска багатоважельна і новітній бензиновий двигун 1.6 потужністю 160 к.с. з фірмовою системою VTEC - зміни фаз газорозподілу. Цікаво, що версія Shuttle/Wagon стояла трохи особняком, і на той час отримала трохи позашляхових атрибутів - збільшений кліренс, повний привід і навіть невеликий кенгурятник.

Дебют п'ятого покоління припав на початок 90-х та порадував шанувальників моделі новими цікавими версіями. Так, купе отримало досить елегантний силует, а версія CRX стала родстером із жорстким дахом, а якщо бути зовсім точним, отримала кузов тарга.

Варто зазначити, що покоління моделі змінювалися досить швидко, а з огляду на різноманітність кузовів, модифікацій та специфікацій для різних ринків чимось нагадувало гонку озброєнь. Для оптимізації процесу Хонда відкриває локальні заводи і в США, і Європі. Ну а шосте покоління не змусило довго чекати і з'явилося в 1995 році. Саме в цьому поколінні з'явився Civic Type R, яким Хонда спочатку побалувала місцевих японських шанувальників марки.

Але зараз переді мною стоїть звичайний седан Civic 1995 року випуску. Дуже часто, згадуючи історію моделі, залишається лише розглядати картинки, згадуючи ті чи інші версії. А тут живий екземпляр у дуже хорошому стані та в оригінальній комплектації! Звичайно, цей автомобіль за чверть століття дещо побачив, але він, як і раніше, легко заводиться з півоберта і любить високі обороти! Під капотом цієї дорестайлінгової версії двигун 1.4 потужністю 90 к.с., але враховуючи зовсім невелику вагу машини (трохи більше за тонну) везе він дуже добре.

А яке тут все тонке та дзвінке! Рульове колесо, важіль «механіки» і особливо повзункові регулятори системи вентиляції працюють як машина часу і переносять тебе в далеке минуле. В оздобленні широких зручних сидінь використано велюр, а пластик навіть через роки не втратив зовнішнього вигляду.

Спадкоємець - Honda Civic десятого покоління - дивиться на пра-прадіда серйозно, солідно. Він помітно більший, а схожість вловлюється ледь-ледь. Може, він навіть не седан? Ні-ні, незважаючи на стрімку лінію даху, що рівно спадає до задніх ліхтарів і робить схожим силует машини на фастбек, це все ж седан! Адже кришка багажника (об'єм 519 літрів) у нього відчиняється окремо.

Салон відрізняється фактурною передньою панеллю та низькою посадкою. Звичайно, це легкова Хонда і інакше бути просто не може. У міру пухке кермо зручно лягає в руки, а селектор «автомата» (Civic комплектується варіатором) завдяки високому центральному тунелю розташований максимально зручно. Автомобіль ніби закликає тебе вирушити в дорогу!

Але давайте трохи озирнемося в салоні. Високий центральний тунель це не просто забаганка дизайнерів, він несе смислове навантаження. Під широким підлокітником зсуву знаходиться місткий бокс, простір якого можна трохи моделювати. Тут же передбачено місце для склянок з кавою або пляшки з водою.

Ніша для смартфона відразу під центральною консоллю, а якщо потрібний майданчик побільше, то виявляється під ним є ще один «поверх», який і непомітний на перший погляд.

Головними оновленнями в салоні стали мультимедійна система з кольоровим екраном на 8 дюймів та підтримкою Apple CarPlay та Android Auto. Фізичні кнопки ведуть лише до головних пунктів меню - все інше тепер на сенсорі. Працює система швидко, а її меню хоч і простувате, але логічне та знайоме за іншими моделями Honda. До речі, трохи змінився і блок клімат-контролю, який втратив свій екран. Наразі інформація виводиться на загальний дисплей.

Ще одна новація інтер'єру стосується безпосередньо водія - це панель приладів, яка з комбінованої стала повністю цифровою. Не те щоб це була необхідність, але скоріше данина моді, адже і минула панель приладів була хороша. Головне, що інформативність не постраждала, тому що на центральний екран можна вивести масу параметрів.

На задньому дивані, як і раніше, просторо, адже інженери та конструктори постаралися на славу, проектуючи його. Висота подушки, нахил спинки, формування стелі - одним словом, тут не тісно і є невеликий запас простору. Але посадка/висадка все ж вимагає невеликої спритності.

Що ж до технічної начинки, то тут без змін: атмосферний бензиновий 1.6 видає 125 к.с. і 152 Нм крутного моменту. До речі, фірмова система VTEC, що еволюціонувала, є і тут.

Якщо брати віддачу двигуна саму по собі, то для такого обсягу вона є чи не «класикою жанру». Але варіатор, нехай і модернізований, норми токсичності і вага зменшили спритність Сівіка. Так, він так само любить високі обороти і звичайно, що відставати в потоці не буде, але особисто мені динаміки було замало.

Зате кермо та підвіска налаштовані настільки чуйно і точно, що від буквально кожного повороту отримуєш задоволення! Автомобіль дуже слухняно пірнає у віраж і чіпко тримається на траєкторії, демонструючи легку надмірну повертаність. Добре налаштована ходова зі стійками Мак-Ферсона спереду та багатоважельна ззаду і низький центр ваги підстьобують на активний драйв саме в поворотах!

У роздумах про баланс між потужністю та керованістю я доїхав вечірнім містом до центру, де відбулася несподівана зустріч! Лише кілька годин я їздив за кермом Сівік шостого покоління, а зараз випадково потрапив на зліт аматорів цієї моделі! Звичайно, машини у хлопців були далеко не стокові, а яскраві та виділялися своїм тюнінгом (а скільки в це вкладено сил та грошей!). Відмовитись від спільного пасажу вечірньою столицею я не просто не міг!