Renault Sandero Stepway. Здаватися, не означає бути

Автомобіль, про який ми зараз вам розповімо, вже був на тесті у InfoCar.ua. Але тоді, на кримських дрогах, наше знайомство з Renault Sandero Stepway було швидкоплинним. Тепер ми взяли його на цілий місяць, щоб вивчити, що називається, до останнього гвинтика. До того ж, у Криму мій колега Владислав Матяш обкатував версію з бензиновим двигуном, а в моєму розпорядженні опинився Stepway з 1,5-літровим дизельним мотором. Підсумки тривалого тесту (якщо можна так сказати про місяць експлуатації) будуть підведені дещо пізніше, але вже зараз ми готові організувати вам близьке знайомство з другим поколінням Sandero Stepway в класичному для InfoCar.ua форматі.

Ліньки читати статтю? Дивіться детальний відео-тест:

Зовнішність і інтер'єр

Глава альянсу Renault-Nissan, Карлос Гон, недарма отримав прізвисько «вбивці витрат». Все, що заради здешевлення можна уніфікувати, він наказав уніфікувати, а тому не варто навіть намагатися знайти в Sandero Stepway щось, що радикально відрізняє його від звичайного хетчбека Sandero. За винятком, звичайно, захисного пластикового обвiсу, рейлінгiв на даху та збільшеного дорожнього просвіту. Саме ці атрибути дозволяють Stepway віддалено нагадувати позашляховик. Що в деякому сенсі прикро, тому що вважати його позашляховиком - все одно, що вірити у виробництво ковбаси виключно з м'яса. І подвійно прикро, коли твій хетчбек на мийці хочуть надраїти за тарифами кросовера.

Як би там не було, треба визнати, що в порівнянні з першим поколінням, Sandero Stepway помітно покращав. Він трохи округлився, отримав більш сучасну оптику і набагато більш елегантну решiтку радіатора. При цьому модель зберегла впізнаваність, але її сприйняття частково залежить від кольору кузова. Чим він яскравіше, тим цікавіше.

Важливим нововведенням другої генерації Sandero Stepway могло б стати те, що його і без того збільшений дорожній просвіт підріс ще на 22 мм і дорівнює 197 мм, причому в спорядженому стані, тобто з водієм і рідинами, включаючи повний бак палива. Так написано в специфікаціях. На ділі ж реальний кліренс дорівнює 18 см (від захисту картера, без водія і з практично спорожнілим баком), що на 5 мм більше, ніж у попередника, але ця різниця пояснюється тим, що ранiше Stepway «ходив» на 15-дюймових колісних дисках, а тепер йому виділили 16-дюймові, з шинами розмірністю 205/55. Причому, у всіх комплектаціях, навіть у найдорожчих, диски відтепер тільки сталеві, проте з ковпаками, якi відмінно імітують "лиття".

Якщо вже пішла мова про колеса, не можна не відзначити, що запаска, яка ранiше кріпилася під днищем Sandero Stepway, перебралася під фальшпол багажника. При цьому обсяг вантажного відсіку анітрохи не змінився - все ті ж 320 літрів в п'ятимісному виконанні салону та 1200 літрів зі складеними спинками заднього дивану.

Не змінилася ні геометрія багажника, ні принципи організації його простору. Місця тут як і раніше досить багато для автомобіля В-класу. Як і раніше в ніші з лівого боку закріплений домкрат. Як і раніше сюди встановлюється полка, хоча я б замінив її на шторку, як у тому ж Duster. І, на жаль, нікуди не поділися недоліки трюму. Їх, за великим рахунком, два. Це велика навантажувальна висота та вкрай незручний механізм відкривання п'ятої двері, при якому майже неможливо уникнути прямого контакту рук з деталями кузова. А оскільки корма тут забризкується вельми охоче, зберегти руки чистими, відкриваючи багажник, проблематично. На мій погляд, так бути не повинно, навіть якщо ми говоримо про бюджетний автомобіль. І я дуже сподіваюся, що в майбутньому цю проблему обов'язково усунуть.

Найбільш помітним і найбільш значущим нововведенням другого покоління Renault Sandero Stepway став повністю перемальований інтер'єр. Місце колишніх малоестетичних ліній і форм зайняли обриси, куди більш приємні оку. Зникли відверто потворні дефлектори-«пухлини» по центру торпедо, поступившись місцем прямокутним направляючим. Змінилися кермо та панель приладiв, а центральну консоль більше не спотворює дешевий сірий пластик. І нехай матеріали оздоблення, в цілому, помітно краще не стали, з точки зору дизайну інтер'єр Sandero Stepway зробив великий і впевнений крок вперед.

Якщо називати речі своїми іменами, то Sandero Stepway має опосередковане вiдношення до Renault. Яку б емблему до нього ні прикрутили, це, в першу чергу, румунська Dacia, а автомобілі цієї марки, на жаль, ніколи не славилися гарною ергономікою інтер'єру в цілому, і зручними сидіннями зокрема. І навіть якщо прогрес в цьому відношенні помітний, до ідеалу за рівнем комфорту цьому автомобілю ще далеко. Крісла тут хоч і виглядають досить просунутими, з розвиненою бічною підтримкою, насправді жорсткі та плоскі, малопридатні для далеких поїздок. Крім того, в базовій комплектації сидіння водія не регулюється по висоті, а рульова колонка, в будь-якому випадку, налаштовується тiлькi по висоті. У підсумку, далеко не кожному вдається влаштуватися за кермом Sandero Stepway по-справжньому зручно. Але така неминуча розплата за бюджетнiсть.

Чудово, втім, що при будь-якій посадці та при будь-якому зрiсту, водій Sandero Stepway ніскільки не втратить у оглядовості. Велика площа скління та дзеркала з гарним кутом зору, дають повне розуміння дорожньої ситуації навколо автомобілю. На диво, не особливо шкодять оглядовості навіть досить широкі передні стійки.

Але якщо продовжити критикувати ергономіку інтер'єру, не можна не згадати про те, що у всіх моделей Dacia є своя унікальна «фішка» - ніколи не знаєш, де цього разу румуни розташують кнопки склопідйомників. Вони то на центральній консолі, то на двері, то ще десь. У даному ж випадку вони і зовсім розкидані в різні боки - передні склопідйомники на водійськiй дверi, задні - на центральній консолі. Логіки в цьому нуль, зручностей теж нуль, але зробити нічого не можна.

А ще я категорично не рекомендую витрачати гроші на опціональний центральний підлокітник. Той, хто придумав його в такому вигляді, думав явно не головою. Якось справляючись зі своїм прямим обов'язком, він, разом з тим, заважає користуватися і ручником, і регулюванням спинки крісла. Віддавати за таке сумнівне задоволення 120 доларів я вважаю проявом мазохізму. Та й, зрештою, я переконаний, що обидві руки водія завжди повинні бути на кермі. Але якщо вам з якихось причин принципово не хочеться тримати кермо обома руками, краще знайдіть собі симпатичну супутницю і покладіть руку їй на коліно. І приємно, і 120 доларів заощадите.

І кілька слів про гальорку. Оскільки колісна база автомобіля у порівнянні з першим поколінням не змінилася, тобто все ті ж 2,59 м, місця на другому ряду не стало ні більше, ні менше. Це означає, що тут як I раніше не дуже тісно (особливо тiшить запас простору над головою), але диван такий самий жорсткий і плоский, як і передні сидіння. Жити можна, але в цілому якось не дуже затишно.

Прилади та мультiмедiа

Безумовною родзинкою нового інтер'єру Sandero Stepway став мультимедійно-навігаційний комплекс MediaNAV. З ним салон сприймається більш сучасно, що для бюджетного автомобіля в певній мірі важливо. Плюс, він дуже простий для розуміння, функціональний та швидкий у роботі, про що ми вже неодноразово розповідали. А оскільки в базовій комплектації цього комплексу немає, InfoCar.ua наполегливо рекомендує не пошкодувати 350 доларів і таки купити MediaNAV. На сьогоднішній день це ціна більш-менш пристойного смартфону, але навіть за ці невеликі гроші ви отримаєте в своєму автомобілі цілий ряд зручних і корисних функцій.

Це те, що порадувало. А ось панель приладiв дещо розчарувала. Її читабельність надто залежить від погоди. Буває, навіть удень, щоб щось побачити, доводиться включати підсвічування. До того ж, до оцифрування спідометра непарними десятками потрібно якийсь час звикати. Добре хоч бортовий комп'ютер постачає водію обширний обсяг даних, частково компенсуючи загальні недоліки панелі приладів.

Драйв

Українському представництву Renault поки не вдається задовольнити потреби всіх потенційних покупців Sandero Stepway. Якщо перше покоління моделі пропонувалося тільки з бензиновими двигунами, але з механічною та автоматичною коробками передач, то друга генерація «автомата» позбулася, зате придбала дизельний агрегат. Саме він, що працює в парі з 5-ступеневою «механікою», встановлений під капотом тестової машини.

Кажуть, старий кінь борозни не зіпсує, і це прислів'я абсолютно застосовне до 1,5-літрового 84-сильного французького дизелю. Він дійсно старенький, 8-клапанний, але ще багато на що здатний. По-перше, він еластичний, що позитивно вiдображається на плавності розбігу. По-друге, тяговітий рівно настільки, наскільки потрібно цьому автомобілю з урахуванням його класу і маси, а машина ця легка – менш нiж 1100 кг. Тому 200 Нм при 1750 об/хв їй більш ніж достатньо. Ну, і по-третє, він перетравлює будь-яку солярку, навіть не найвищої якості, та споживає її мало. У міському циклі, навіть з урахуванням працюючого кондиціонера, витрата коливається в межах 5,5-6 літрів. На трасі при швидкості 90 км/год витрата дорівнює 4 літрам, а от далі все дещо складніше. Справа в тому, що у коробки передач тут лише п'ять ступенів, і коли на 90 км/ од вимушено вмикаєшь п'яту, двигуну стає все важче й важче справлятися з набором і пiдтримуванням швидкості і, як наслідок, зростає і витрата палива. Наприклад, на 110 км/год оберти піднімаються до 2500, а витрата палива до 6 літрів, а на 130 км/год стрілка тахометра сміливо перевалює за 3000 обертiв, а витрата палива підбирається до 9 літрiв. І так далі в геометричній прогресії.

Sandero Stepway важко назвати жвавим автомобілем. До 100 км/год він розганяється майже 13,5 секунд, зате на дорозі тримається цілком упевнено. Його чудова підвіска (така ж, як у Renault Logan) поглинає абсолютно все, що трапляється на її шляху. З такою не страшно ані по ямах, ані по вибоїнах. За місяць експлуатації по самих різних дорогах вона жодного разу не спрацювала до відбою. Ось тільки розплатою за таку всеїдність служить жорсткість і, відповідно, тряска. Водночас, крени кузова в поворотах дуже помірні. Зайвою з погляду зміщенькузова можна назвати лише вертикальну розкачку, що виникає при їзді по хвилястому асфальту.

Оскільки враження від автомобіля (для водія) багато в чому формуються органами управління, не можу не приділити їм особливої уваги i сказати, що кожному з них по трохи не вистачає переконливості. Ось, наприклад, кермо. Зручне, забезпечує надійний хват, зі збалансованим гідропідсилювачем, але з дуже млявими реакціями - запізнілими та не завжди зрозумілими. Або, наприклад, педальний вузол. Зчеплення інформативне, гальма дуже непогані та легко прогнозовані, але у кожної педалі є невеликий вільний хід. І, нарешті, важіль КПП. Помірний хід, ніяких проблем з перемиканням з першої по п’яту, але задня передача іноді (підкреслюю, іноді) чинить опір вмиканню з першої спроби. Загалом, з урахуванням бюджетности автомобіля, органам управління я б поставив четвірку за п'ятибальною шкалою.

На жаль, але Sandero Stepway не може похвалитися гарною ізольованістю салону від зовнішніх шумів. І якщо з потоками зустрічного вітру аеродинаміка ще якось справляється, то з гулом шин справлятися просто нема чому. Але це тільки півбіди. Друга половина криється в моторі. Його голос добре чутний при будь-яких обертах, але не дратує, за винятком того моменту, коли на холостих йому акомпанує противна вібрація, що передається і на кермо, і на важіль коробки передач, і на педаль зчеплення.

Хетчбек з підвищеною прохідністю - це звучить гордо, і Sandero Stepway повністю відповідає такої класифікації. Але переоцінювати його позашляхові якості все ж не варто. Це навіть не кросовер, що б вам не розповідали на мийці. Це хетчбек. Так, з короткими звiсами. Так, зi збільшеним дорожнім просвітом. Але хетчбек! Без повного приводу та інших атрибутів позашляховика. Безболісно доставити вас по путівці на пікнік або до будиночка в селі, не чиркаючи «пузом», і не розкидаючи по сторонах шматки бамперів - максимум його позашляхових можливостей. Не переоцінюйте цей автомобіль, і тоді він стане для вас гарним другом.

Підводимо підсумки

Sandero Stepway можна скільки завгодно лаяти за незручні сидіння, за неідеальну ергономіку та інше, але ті кілька козирів, які є в його рукаві, легко перекривають всі недоліки. Мова, звичайно ж, йде про надійність, про економічність та про ціну. Останній фактор особливо важливий, оскільки Sandero Stepway можна купити за 17,5 тисяч доларів (208.894 грн) в базовій комплектації з дизельним мотором. І це найнижча ціна серед усіх некитайських хетчбеків підвищеної прохідності. Найближчі конкуренти, а це Kia Soul та Volkswagen CrossPolo, дорожче - від 19,5 та 21,5 тисячі доларів (233.640 та 258.000 грн) відповідно.

Все одно дорого? Тоді дивіться в бік китайців. Geely, Chery, Great Wall та MG пропонують свої варіанти подібних автомобілів за ціною від 98.900 грн (Geely GХ2). Вибір великий, але головне не втрачати голову і пам'ятати, що отримаєш стільки, скільки заплатиш. Або так - гарний товар не може бути дешевим. І навпаки.

А кого з конкурентів оберете Ви? Клікніть на авто, яке обрали, та дізнайтесь його рейтинг!

Chery Beatнема ціни	Geely LC Cross (GX2)нема ціни	Geely MKнема ціни	MG 3нема ціни	Great Wall Haval M2нема ціни
Renault Sanderoнема ціни	KIA Soulнема ціни	Volkswagen Cross Poloнема ціни

На цьому поки все! Трохи пізніше, як і було обіцяно, буде опублікована ще одна стаття, в якій я поділюся своїми спостереженнями та думками про Renault Sandero Stepway після місяця експлуатації, а також відповім на деякі запитання читачів InfoCar.ua.

Загальна оцінка автомобіля командою InfoCar.ua

18 червня 2014 року. Артем Кисельов, InfoCar.ua